Київський нейрохірург Наталія Скіжа провела унікальну операцію, яка повернула військовому здатність ходити

Київ. Сірий ранок, наповнений звуками міста, яке звикло жити попри війну. У лікарняній палаті молодий військовослужбовець готується до найбільшої битви свого життя — не на фронті, а всередині власного тіла. Йому лише трохи за тридцять, але кожен крок віддається гострим болем у попереку, нога слухається все гірше, а лікарі говорять про ризик інвалідності.

Діагноз звучить суворо: медіанно-парамедіанна міжхребцева грижа диска L4–L5 із компресією корінця L5. Простіше кажучи — фрагмент диска вислизнув зі свого місця і здавлює нерв, який відповідає за рух стопи. Якщо не втрутитися, пацієнт ризикує назавжди втратити здатність ходити.

Саме в цей момент його шлях перетинається з лікарем, про якого в Києві говорять із повагою. Нейрохірург Наталія Скіжа — одна з тих, хто береться за випадки, від яких часто відмовляються інші. Вона знає: у таких історіях немає «зайвого часу». Кожна доба з компресією нервів — це ще один крок до незворотних змін.

Рішення про втручання — Видалення грижі

Наталія Скіжа не з тих лікарів, що довго розмірковують, коли рахунок іде на дні. Військовий пройшов повний спектр обстежень: МРТ підтвердило грижу, яка здавлювала нервові структури; неврологічний огляд засвідчив зниження сили в нозі, зникнення ахіллового рефлексу й симптоми, що вказували на прогресування ураження. Консервативна терапія була вже безсилою.

Вибір операції став очевидним: мікродискектомія L4–L5. Це втручання належить до категорії високотехнологічних і вимагає поєднання досвіду та холодної точності. «Наше завдання полягало в тому, щоб видалити грижу, звільнити нервовий корінець і при цьому зберегти стабільність хребта. Зробити це можна лише з використанням операційного мікроскопа», — пояснює лікар.

Операція під мікроскопом

Діагноз, який поставили військовому, звучав загрозливо: медіанно-парамедіанна міжхребцева грижа диска L4–L5 із компресією корінця L5. Це означало, що фрагмент пошкодженого диска випав у спинномозковий канал і почав тиснути на нерв, який відповідає за рух та чутливість у нозі. У пацієнта вже розвивалася слабкість у стопі та ризик «синдрома кінського хвоста» — стану, що може призвести до паралічу та втрати контролю над функціями тазових органів.

Єдиним шансом було хірургічне втручання. Вибір Наталії Скіжа — мікродискектомія з використанням операційного мікроскопа. Це «золотий стандарт» нейрохірургії хребта, але у даному випадку складність полягала в тому, що грижа мала щільний фіброзний компонент і тісно прилягала до нервового корінця.

Операція тривала кілька годин. Тут не було місця поспіху. Спочатку лікар виконала мінімальний розріз довжиною лише кілька сантиметрів. Потім — акуратний доступ до пошкодженого диска через природні анатомічні «вікна» між кістковими структурами.

Під мікроскопом — справжня ювелірна робота. Необхідно було звільнити нерв від компресії, видаливши випалий фрагмент диска, але не пошкодивши ні спинномозковий канал, ні здорові тканини. Використовувалася високоточна мікроінструментальна техніка: кюретки, аспіратори, мікропінцети.

Кожен рух — це ризик і водночас шанс. Адже надто сильний тиск міг травмувати нерв і залишити людину інвалідом, а надто обережна техніка могла не дати бажаного результату.

І цього разу шанс виявився сильнішим. Коли компресія була усунута, нерв почав «дихати» вільно. Це означало, що біль зникне, а сила в нозі поступово повернеться.

Перші години після операції

Коли військового вивезли з операційної, його стан ретельно контролювала команда інтенсивної терапії. Перші години після мікродискектомії завжди вирішальні: лікарі перевіряють силу в ногах, чутливість, реакцію на подразники. Важливо переконатися, що нервовий корінець, звільнений під час операції, відновлює свою функцію.

Уже за кілька годин він уперше спробував поворухнути стопою. «Є сила», — сказав він, і в палаті настала тиша, а потім полегшене зітхання команди. Це була перша перемога.

Другий день: перші кроки з підтримкою

Наступного дня пацієнтові дозволили піднятися. Спочатку — лише сісти на ліжку, щоб уникнути різкого навантаження. Потім — спроба стати на ноги. Медсестра і реабілітолог тримали його з обох боків, але кроки були впевненішими, ніж очікувалося.

Біль, який ще вчора паралізував кожен рух, зник. Залишалася лише післяопераційна слабкість і здивування від того, що тіло знову слухається.

Третій день: самостійна хода

На третю добу він зробив кілька кроків самостійно коридором відділення. Для когось — буденність, для нього — відчуття свободи. Людина, яка ще кілька днів тому готувалася до життя з інвалідністю, тепер йшла своїми ногами.

«Я відчув, ніби мене відпустило. Біль, який з’їдав мене місяцями, просто зник. І тепер я думаю лише про одне — якнайшвидше повернутися до побратимів», — сказав він.

Медична перспектива

Результат, який отримав цей пацієнт, не можна назвати буденним. Відновлення ходи вже на третю добу після мікродискектомії L4–L5 — це показник високої якості операції та правильної післяопераційної тактики.

За міжнародними протоколами, пацієнти після такої операції можуть вставати вже наступного дня, але швидкість відновлення залежить від того, наскільки довго нерв був у стані компресії. У цьому випадку ризики були надзвичайно високими, і саме точність виконання втручання дозволила досягти такого швидкого результату.

Повернення до руху — нейрохірург Наталія Скіжа

У коридорах київської клініки цей військовий уже не пацієнт, а людина, яка знову відчула власну силу. Кілька впевнених кроків — і він ніби залишив позаду місяці болю, безсонні ночі та страх майбутнього без руху.

Для Наталії Скіжа це не просто медичний успіх. Це історія про те, що навіть у найтемніші часи війни існують перемоги іншого масштабу — тихі, без фанфар, але не менш значущі. Адже повернути солдата до життя — означає повернути надію його родині, віру його побратимам і впевненість самому суспільству, що людське тіло й дух здатні перемагати.

Київ сьогодні — місто, де лікарі працюють на межі можливостей. І серед них особливе місце посідає нейрохірург Наталія Скіжа. Вона доводить: сучасна нейрохірургія — це не лише технології, мікроскопи й точні рухи. Це насамперед про здатність повернути людину до життя, яке здавалося втраченим.