Вплив війни на психічне здоров’я українців — дослідження 2025

63% українців кажуть, що повномасштабна війна погіршила їхнє психічне здоров’я, а кожен п’ятий повідомляє про суттєве погіршення стану.

Це дані дослідження психічного здоровʼя у 2025 році від сервісу пошуку психолога qui.help. В опитуванні взяли участь 333 респонденти різного віку, статі та місця проживання.

Війна — головна причина погіршення психічного здоровʼя

59% українців назвали війну головною причиною погіршення психоемоційного стану у 2025 році. Вона йде поряд із такими факторами як невизначеність майбутнього, вигорання, фінансова нестабільність, обстріли. 

Люди, які проживають війну в Україні, частіше зазначають фактори, безпосередньо пов’язані з нею.

Так, обстріли як чинник погіршення стану назвали 46% українців в Україні, тоді як серед тих, хто за кордоном, — 26%. Вплив фактору «близька людина на фронті» також відрізняється: 23% проти 9% відповідно. А питання мобілізації хвилює 30% респондентів в Україні та 17% серед тих, хто за кордоном.

«Скажу, можливо, дещо крамольне. На мою думку, спостереження та з консультативної практики, є чотири категорії людей:

1. Ті, кому війна «зламала» психічне здоров’я.

2. Ті, кому актуалізувала старі проблеми. Вона, як би препарувала психічний стан людей і розкрила, підняла назовні те, що було пригнічено, відкидалося, на що намагалися не звертати увагу.

3. Ті, кому війна актуалізувала потенціал. Це ті, хто на тлі війни поліпшив своє життя і відкрив в собі дещо неочікувано-перспективне і сильне. Або ті, у кого ПТСР трансформувалося (не без допомоги фахівців) в ПТЗ (посттравматичне зростання).

Чим дотичніше людина до війни (територіально, хтось з рідних служить, перебував у зоні бойових, працює з військовими), тим сильнішим буде вплив. Що і відображає дослідження. Чим далі проживання від лінії фронту, тим швидше психіка адаптується до нових умов і вже не так гостро реагує на сирени, обстріли, блекаути і таке інше.

4. Ті, для яких війна, це легалізація психічного розладу, з яким людина не хоче працювати. Ця група не схожа на 2, бо це не про щось закрите, а про те, в чому людина жила і до війни: або стан «жертви», або рекурентний інфантилізм», — коментує Наталія Венглінська, травмотерапевт.

Як війна впливає на різні групи

Гендерні відмінності

Жінки частіше говорять про погіршення психічного здоровʼя через війну: 44% відчули негативний вплив, і ще 20% — дуже сильний. 

Серед чоловіків частка «дуже сильного погіршення» навіть більша — 26%, а 33% говорять про відчутне погіршення.

Вік і досвід війни

• Найвразливіші — старші групи. У групі 55+ років погіршення відчувають 74%, у 45–54 років — 69%. 
• Українці 25–34 років фіксують одне з найсильніших сильних погіршень ментального здоровʼя (30%). 
• До 18 років — найменше різких змін. Лише 7% сильного погіршення і 26% відповідей «ніяк не вплинула», бо для багатьох війна стала фоном дорослішання.

Місце проживання

• Єдина група, де фіксуємо частку позитивних змін, — це ті, хто за кордоном і не планує повертатися. У цій категорії 29% респондентів кажуть, що їхній психоемоційний стан покращився. Для частини людей еміграція стала можливістю стабілізувати життя.
• Протилежна ситуація — у тих, хто за кордоном, але перебуває в стані невизначеності. Саме тут найвищі рівні погіршення через невизначеність, розрив між країнами, проблематичну адаптацію та відсутність опори.
• Серед українців в Україні, 63% вказують на негативний вплив війни на їхній стан.